Проф.д-р. мед. Горан Рачич народився 11 листопада 1948 року в Спліті, де закінчив початкову школу та Класичну гімназію. Медичний факультет у Загребі він поступив у 1967 році, а закінчив у 1972 році в Спліті, а заключну частину (18 місяців) і екзамен в 1982 році на ORL клініці Шалата в Загребі. У навчальний процес Медичного факультету в Загребі, навчання в Спліті, він приєднався в 1987 році, обравши посаду наукового асистента. Наприкінці вісімдесятих і на початку дев’яностих років він займається науково-дослідною роботою в Інституті морської медицини ХРМ (Відділ гіпербаричної та підводної медицини). Там він підготував і докторську дисертацію під назвою „Лікування Беллової паралізи киснем під підвищеним тиском“. Докторську дисертацію він захистив в листопаді 1993 року в Спліті. У травні 1996 року його обрали на науково-педагогічну посаду доцента Медичного факультету в Загребі для потреб Медичного навчання в Спліті. Кафедру оториноларингології він очолює з 1996 року, а в листопаді 1999 року його обрали головою Кафедри з хвороб голови і шиї (котра об'єднує оториноларингологію, офтальмологію та щелепно-лицеву хірургію). Він написав і опублікував самостійно та з колегами 46 наукових і професійних праць, з яких 20 цитувалися у CC, а 26 в інших цитованих публікаціях. З 20 праць, опублікованих в CC журналах, 10 з них в цій сфері, а в 6 він був першим автором. Він брав участь у багатьох конгресах і симпозіумах. Першим автором він був на 9 з 14 міжнародних конгресів і симпозіумів. Також він організатор та співорганізатор курсів, симпозіумів і конгресів. Окрім оториноларингології і ринології, яким він присвятив більшу частину своєї освіти, як в Загребі, так і за кордоном, і написав магістерську роботу в сфері оториноларингології і безліч статей з отології та ринології, він займається застосуванням гіпербаричної оксигенації в оториноларингології, а також медициною сну. З роботою, в якій Беллова параліза лікувалася киснем, він був першим у світі, і його цитували в розділі: Гіпербарична оксигенотерапія в отоларингології У: Джайн К.К. ред., Підручник з гіпербаричної медицини. Видавництво Хогрефе і Хубер., 2004: 379-380. Поряд з Белловою паралізою, яку він лікував киснем, він проводив дослідження впливу кисню під тиском на раптове глухнення, а результати опублікував у цитованих журналах, а також його цитували в згаданій вище книзі КК Джайна на сторінці 374. З керівником Кафедри нейронаук він заснував „Сонну лабораторію“, першу такого роду в Хорватії. Лабораторія обладнана двома апартаментами, одним клінічним полісомнографом (Alice 4), та одним портативним (Polymesam). Також у цій лабораторії ОСА досліджується за допомогою фарингоефагеальної зонда для виявлення місць обструкції під час зупинки дихання. Ця зонда є єдиною такого роду та застосування в Хорватії.