Зап’ястний канал

Синдром зап’ястного каналу — це медичний розлад, який виникає, коли середній нерв у зап’ясті стискається або здавлюється під час проходження через зап’ястний тунель, який розташований у ділянці зап’ястя. Зап’ястний тунель — це вузький прохід, через який проходять нерви та сухожилля, що прямують до руки та пальців. Коли нерв стискається в цьому тунелі, це може викликати біль, оніміння та поколювання в руці та пальцях. Симптоми синдрому зап’ястного каналу можуть включати біль, поколювання або оніміння в великому пальці, вказівному пальці, середньому пальці та частині безіменного пальця, що пов’язані із середнім зчленуванням. Також можуть виникати болі в руці або передпліччі, чутливість до холоду або тепла, слабкість у руці та втрата чутливості в руці та пальцях. Синдром зап’ястного каналу може лікуватися консервативними методами, такими як носіння захисних пов’язок на зап’ястя або терапевтичні вправи. У важких випадках може знадобитися хірургічне втручання для зменшення тиску на нерв і покращення функції руки та пальців.

Коли показана операція?

Операція при синдромі зап’ястного каналу зазвичай розглядається, коли симптоми не покращуються або погіршуються, незважаючи на консервативні терапії, такі як носіння захисних пов’язок на зап’ястя або терапевтичні вправи. Хірургічне втручання також може бути рекомендоване, якщо є пошкодження нерва або якщо існує ризик тривалого пошкодження нерва. Існують різні типи хірургічних втручань, які можуть бути використані для лікування синдрому зап’ястного каналу, і найчастіше використовується ендоскопічна або відкрита хірургія. У ендоскопічній хірургії хірург використовує малий ендоскоп, який вводиться в зап’ястний тунель, щоб звільнити тиск на нерв. У відкритій хірургії хірург отримує доступ до зап’ястного тунелю через розріз на долоні та зменшує тиск на нерв. Остаточне рішення про те, чи потрібна операція для синдрому зап’ястного каналу, завжди залежить від індивідуального випадку і має бути прийняте у угоді з лікарем.

Як проводиться операція?

Операція при синдромі зап’ястного каналу може проводитися різними методами залежно від вибору лікаря та тяжкості стану пацієнта. Проте в найчастіше застосованому методі відкритої хірургії, процедура виконується наступним чином:

1. Перед операцією пацієнту вводять місцеву або загальну анестезію. Лікар визначить, який тип анестезії найкращий для кожного пацієнта.
2. Хірург робить невеликий розріз (зазвичай близько 2-3 см) на долоні над зап’ястним тунелем.
3. Після відкриття шкіри та підшкірної тканини хірург розділяє тканини, щоб виявити зап’ястний тунель.
4. Хірург обережно розрізає натягнуті зв’язки, які оточують зап’ястний тунель, щоб звільнити тиск на нерв.
5. Після звільнення тиску хірург обережно зашиває шкіру та підшкірну тканину і накриває оперовану ділянку пов’язкою.
6. Пацієнта зазвичай виписують додому того ж дня.

Після операції пацієнт буде мати кілька тижнів обмеженого використання руки, поки рана заживає. Фізіотерапія та вправи також можуть бути необхідні для допомоги в реабілітації руки та покращення рухливості та сили руки.